Політ крізь бурю

Бажан Микола

Жанр: Поэзия  Поэзия    Автор: Бажан Микола   
Закладки
Размер шрифта
A   A+   A++
Cкачать
Читать
Політ крізь бурю (Бажан Микола)Пружнаста віхола —прудка підпора крилам.Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка.Як нудно пахне тулуб літакарозпеченим металом і мастилом!Як ухають, працюючи навзаводи,мотори!Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття.Брести крізь ніч,в морозній хузі плавати,нести моє малесеньке життя…Напружено, аж пальці побіліли,чіпляюсь за дюралієвий плинті прислухаюсь, як гребе під крилагустенну бурю працьовитий гвинт.Греби поглибше, далі й далі вгвинчуйдесяток тихих людських існуваньтуди,за пруг,за фронт,за бій,за грань,де кожен —сам, самітний, поєдинчий, —стрибне в ревіння, в хаос, в хлань.Це буде грань життя мого.Не знаю, —кінець чи грань?Мої сімнадцять літя в пам'яті квапливо проглядаю,печальний список бідочок і бід.Не бідкаюсь. Даремно. Ні до чого.Кому? Тобі, Іване Хомичу?От знов на мене він поглянув строго,немов почув, як гірко я мовчу.За мною слідом ти крізь отвір ступиш,за мною звалишся у прірву, в круговерть,заціпиш зуби,сталь кільця поцупиші трапиш в снігчи вгрузнеш в смерть.Ти зробиш все, як я,а може, навіть краще,хоч я – молодшай легше долечу,та ти пройшовтакі безжальні хащі,де вмерла б я, Іване Хомичу!Про мене знаєш більше, аніж кажеш.Неприязнь тліє нишком, наче трут.Вдивляєшся,чекаєш,міриш,важиш, —не вірить людям —твій щоденний труд.Я знаю це, і злюсь, і зневажаю,але убік очей не відведу,бо ні жаху, ні сумніву не маюперед лицем того, на що іду.Мене від спільного походу не відділитьні зір колючий,ні колючий дріт,і я зумію тілом власним втілитьтой досвід мій,який би міг знесилить,але став силою прожитих трудно літ, —їх темний подих розпачу опік,жалка образа відшмагала їх,у горлі згорбивсь,зщуливсь і знемігмоїх питань невикричаний крик.Дві тисячі сто дев'яносто днів, —і в кожен з них я входила, як в біль,немов крізь терня, дерлася крізь гнів.Дві тисячі сто дев'яносто днів, —і я не впала,й винесла звідтільнедоторканну кладь надій і почуттів,як здобуток моїх німих зусиль.Я – не сама,була я не самав своїй хитливій утлій самоті.Я бачила,що не сховає тьмавеликої просвітлості путі.Я бачила,я прагнула до них,прокладачів незміряних доріг,
Copyrights and trademarks for the book, and other promotional materials are the property of their respective owners. Use of these materials are allowed under the fair use clause of the Copyright Law.