Вірний домоправитель

Добровольський Дмитро

Закладки
Размер шрифта
A   A+   A++
Cкачать
Читать
Вірний домоправитель (Добровольський Дмитро)

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero.ru

1 глава

Нечестивий збирає

Бо людині, що перед лицем Його добра,

дає Він премудрість, і пізнання, і радість;

а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!…

(Біблія, Книга Екклезіястова (або Проповідника), 2:26)

Передній автомобіль звучно розсікав високу траву, яка поглинула ледь помітну дорогу. Два автомобілі слідували ззаду. Пилу майже не було. Ось, нарешті, група зупинилася в самому центрі великого поля. З середнього автомобіля незграбно вилізли двоє людей і стали неспішно віддалятися від броньованого гіганта. Надходив вечір, але сонце нещадно обрушилося на непокриті голови немолодих уже чоловіків.

Хто повинен почати розмову, було видно відразу: сивочолий літній джентльмен випромінював владу: його постава, трохи піднесене підборіддя і погляд видавали людину, звиклу керувати іншими.

– Я прожив в Цюріху все життя, але такої спеки не пригадаю… Хочу узгодити з Вами, пане Окрог, кілька питань, – почав розмову сивочолий.

Співрозмовник, респектабельного вигляду чоловік, одягнений явно не по погоді в дорогий костюм і краватку, не міг приховати свого обурення:

– Мене обшукують! За мною постійно стежать Ваші люди! Я не звик до такого поводження! Я ледь стримую службу безпеки банку. Ви ж знаєте, пане Кіншерг, що усіх керівників нашого банку постійно охороняють.

– Прошу пробачення. Я збільшу Ваш гонорар у двічі. Зрозумійте, гроші, які я збираюся покласти на рахунок, дуже, дуже великі, тому я обережний… Тут нас ніхто не чує.

– Розумію. Все готово до прийняття вкладу, – банкір взяв себе в руки і його голос зазвучав спокійніше і впевненіше. – Повною інформацією володіють тільки троє, включаючи мене. Але ця Ваша умова! Вона повністю порушує прийняті банком правила!

– Цю умову не можна змінити! – відрізав Кіншерг, його жорсткий і холодний погляд, здавалося, міг знищити співрозмовника.

– Але, послухайте! – не здавався банкір. – Якщо Ви втратите ключ, ми не зможемо повернути Вам гроші!

– Це виключено! Ключ буде в надійному місці.

– Воля Ваша, – Окрог тремтячою рукою послабив краватку і випалив свій останній аргумент, – будь-якій людині з вулиці, яка впише своє ім'я в документи, ми будемо змушені видати всі гроші! Це немислимо!

– Я знаю, – Кіншерг явно вирішив закінчити розмову, – завтра о десятій годині машини з вантажем під»їдуть до сховища. Як тільки формальності будуть улагоджені, прошу до мене в гості. А тепер нам пора повертатися. Ходімо!

***

Наступного дня, в призначений час, кілька величезних вантажівок зникло за безшумними воротами сховища банку. Нечисленні перехожі, які спостерігали за цим, навіть уявити собі не могли, що повз них провезли одне з найбільших станів Європи.

«Потрібно було відмовитися від зустрічі під якимось приводом, – думав Окрог, в»їжджаючи на територію фешенебельного замку багатія, – ну, що ж, при першій же можливості втечу!» Господар замку особисто зустрів гостя у розкішних дверей і проводив його в свій кабінет.

– Я Вам вдячний, пане Окрог, гонорар сьогодні переведений на вказаний Вами рахунок. Пропоную випити за взаємовигідне співробітництво, – з цими словами Кіншерг різким рухом відкрив бар і взяв два келихи.

– Чисто символічно, я знаю, що Ви за кермом, – промовив, широко посміхаючись, гостинний господар.

Іскристе вино швидко наповнило келихи.

– Дякую! За благополучне завершення дуже непростої справи, – червоніючи, промовив гість.

– Ходімо, покажу Вам мій сад, – запросив багач, даючи зрозуміти, що після нетривалої екскурсії візит буде закінчений.

Коли автомобіль банкіра зник за деревами алеї, Кіншерг подумав: «Добрий чолов’яга. Жаль його. Отрута дуже сильна, потрібно добре вимити келих».

***

Через тиждень Окрог несподівано помер. Серце. А ще через півроку тихо пішли з життя всі, хто хоч щось знав про незвичайний вклад.

2 глава

Нечестивий впав у рів

Ото, беззаконня зачне нечестивий,

і завагітніє безправ'ям,і породить неправду.

Він рова копав, і його викопав,

і впав сам до ями, яку приготовив,

обернеться зло його на його голову,

і на маківку зійде його беззаконня!

(Біблія, Книга Псалмів 7:15 – 17)

Ледве секретар Кіншерга встиг доповісти, що начальник служби безпеки просить його прийняти, як двері кабінету різко відчинилися, і на порозі з'явився високий спортивного вигляду чоловік.

– Ти хотів мене бачити? Що трапилося? – Кіншерг помітно нервував, вставши з-за столу.

– Так, шеф! – очі широкоплечого інтелектуала блиснули недобрим вогнем. – Я вірно служив Вам багато років. Я особисто виконав півроку тому Ваше доручення, взяв гріх на душу! – голос головного охоронця звучав все голосніше і все більш загрозливо.

– Я вдячний тобі. Що ти хочеш?

– Я відчуваю, що ти отруїв мене так само, як і інших! – розлючений слуга кинувся на свого господаря, але постріл в груди його зупинив.

***

Вбігшиє через декілька секунд охоронці побачили страшну картину: начальника служби безпеки з спотвореним від люті обличчям лежачого в крові біля свого шефа, переляканий погляд якого застиг назавжди: в його шиї стирчав химерної форми шип, такий же, як і в руці мертвого головного охоронця.

3 глава

Господь захищає сина

Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,

і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.

Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

(Біблія, Перша книга хроніки 16:19 – 22)

Двадцять років потому

У цю дорадчу кімнату керівники одного з найбільших банків Швейцарії заходили рідко: особливої необхідності в настільки суворих заходах безпеки майже ніколи не виникало. Але цей випадок був особливий: було видно, що керуючий банку, зазвичай спокійна, врівноважена людина, сьогодні нервував надзвичайно. Тому, коли він заговорив, нечисленна аудиторія слухала його в повній тиші.

– Панове, я керую банком більше п'ятнадцяти років, ви також все не новачки, – було видно, що банкір не знав з чого почати, – загалом, ви знаєте, що значну частину активів нашого банку становить цей незвичайний вклад.

Присутні схвально закивали головами.

– Не приховую, – продовжив керівник, – я хотів навести довідки про власника. Нічого не вийшло. Я обережно радився з юристами, консультувався в різних інстанціях…

– Можеш говорити з нами відверто і прямо: чого ти хочеш? – вступив у розмову впевнений у собі чоловік років п'ятдесяти.

– Відверто?! – керуючий схопився з-за столу. – Багато років власник вкладу не з'являвся, і тут до нас звернувся цей дивний чоловік з Росії! Без супроводу, без охорони, він прийшов як звичайний відвідувач і пред'явив свої права на такий внесок! – глава банку впав у знемозі на стілець, вийняв бездоганну хустку і закотив очі.

Алфавит

Предложения

Copyrights and trademarks for the book, and other promotional materials are the property of their respective owners. Use of these materials are allowed under the fair use clause of the Copyright Law.