Закохані у львівський дощ

Ізотова Анастасія

Закладки
Размер шрифта
A   A+   A++
Cкачать
Читать

Де б не була, як би не вирувало життя,

я завжди буду повертатися у рідне місто…хоча б на годину.

Тому що побачивши Львів один раз, закохуєшся назавжди,

а народившись тут, не зможеш попрощатися з ним ніколи

Я ніколи не любила осінь… Хоча часто вона у Львові прекрасна! Так я люблю це місто за його красу і любила завжди. Ці будинки, бруківку, кав’ярні, особливо коли мало відвідувачів… Мені подобається сидіти ось тут, у цій маленькій кав’ярні (вона завжди тут була) та спостерігати за трамваями та машинами через вікно (сьогодні мокре від дощу, як від сліз) і мріяти, або не думати ні про що. Раніше я рідко роздивлялася людей… Хоча їх останнім часом тут дуже багато, особливо туристів… Дивно, чому я раніше ніколи не спостерігала за людьми. Всі кудись поспішають… йде дощ. Он старенька у дощовику гуляє з маленьким песиком, він теж у дощовику. Таке кумедне явище змушує мене посміхнутися, а це рідно відбувається останнім часом… Можливо все ще буде добре… Хоч якось.

Алфавит

Интересное

Copyrights and trademarks for the book, and other promotional materials are the property of their respective owners. Use of these materials are allowed under the fair use clause of the Copyright Law.